Підсумки круглого столу „Чи потрібен державі український культурний продукт?”

Метою даного заходу, який проводився за спільною ініціативою “Холодноярської Ініціативи”, Громадської кампанії “Новий громадянин”, Громадянського руху “Відсіч”, Руху добровольців “Простір свободи” та Всеукраїнської профспілки “Народна солідарність” була спроба вироблення дієвих та прийнятних для різних зацікавлених сторін пропозицій стосовно модернізації організаційно-правового механізму захисту національного інформаційно-культурного простору України в добу панування інформаційних технологій та глобалізації культурного процесу – з повагою до прав громадян як споживачів. 

Учасниками круглого столу, серед інших, були:

Сергій Архипчук, режисер, Національна опера України
Ольга Большакова, “Незалежна асоціація телерадіомовників”
Дмитро Гузій, практикуючий юрист
Олесь Доній, Народний депутат
Олександр Зирін, незалежний експерт
Євген Золотарьов, “Холодноярська ініціатива”
Юрій Зубко, заступник міністра культури й туризму в 2008-10 рр.
Ірена Карпа, співачка, письменниця
Олексій Кляшторний, профспілка “Народна солідарність”
Оксана Левкова, Всеукраїнський громадський рух “Не будь байдужим”
Віра Нанівська, Міжнародний центр перспективних досліджень
Олександр Палій, історик
Сергій Пантюк, письменник
Кирило Стеценко, Народний артист України
Тарас Шамайда, Рух добровольців “Простір свободи”
Володимир Стретович, Народний депутат
Сергій Ступак, Об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав “Оберіг”
Дмитро Філіпчук, Демократичні профспілки України
Станіслав Шумлянський, Молоде радіо
Ардій Юсов, “Холодноярська ініціатива”

Модераторували круглий стіл брати Капранови.

Разом з тим, запрошені члени профільного парламентського Комітету, а також офіційні речники правлячої Коаліції та опозиційних фракцій, дану спробу налагодження діалогу з суспільством також проігнорували.

Більшість учасників дискусії зійшлися на тому, що:

-  Нещодавно прийнятий Верховною Радою в першому читанні законопроект № 6342, насправді не має відношення до транскордонного телебачення, а тільки використовує Конвенцію для придушення національного продукту шляхом скасування квот на його трансляцяю в теле- та радіоефірі. Він не повинен бути прийнятий Парламентом, бо базується на завідомо брехливій інформації.

- Питання квот на музичні твори українських авторів та виконавців насправді стосується значно ширшої проблеми – планомірного наступу теперішньої влади на українську культуру і намаганню витіснити її з обігу.

- Оскільки теперішня влада не іде на відверте публічне обговорення проблем, а натомість за допомогою імітації соціологічних опитувань, “експертних” думок та фальшування міжнародних угод намагається нав’язати українцям свої рішення, найбільш ефективною тактикою стає захист існуючих законів, які регулюють інформаційний, мовний та культурний простір та створення постійного опору:

o Інтелектуального;
o Електорального;
o Громадського.

- Такий опір вимагає взаємодії між громадськими силами та залучення до справи відомих діячів культури для підвищення ефекту акцій.

-  Окрему велику небезпеку складає намагання влади монополізувати розпорядження авторськими правами на території України (законопроект №6523)

- Окрім систематичного спротиву задачею теперішнього дня є створення методологічної та ідеологічної бази, на основі якої наступна влада зможе-таки врегулювати питання захисту інформаційного та культурного простору держави.

- Перш за все вимагає чіткого визначення саме поняття національного культурного продукту з урахуванням складнощів у створенні формальних критеріїв, захисту інтересів національних меншин України та недопущення підміни понять та спекуляцій. Це питання заслуговує на окремий круглий стіл із залученням широкого кола фахівців.

- У культурі не працюють проценти та соцопитування. Культурний ринок є найменш формалізованим і таким, що найбільш піддається експертним оцінкам.

- Необхідно створити механізм постійного діалогу держави та фахової громадськості, а також затвердження принципових рішень, призначень та звітів незалежними професійними громадськими органами.

- Українська культура як складова частина національної ідеї повинна зайняти гідне місце у національному інформаційному просторі.

- Квоти не є єдиним способом захисту національного інфомраційного простору. Культурний продукт знаходиться на стику бізнеса, інформації та культури і через цю свою особливість потребує окремого механізму регуляції. При розробці такого механізму може бути взятий за основу законопроект )”, № 4298 «Про національний культурний продукт», який однак, потребує певного доопрацювання.

Проте лишається відкритим питання: чи потрібна сьогодні будь-якій з представлених у Парламенті сил думка громадськості стосовно її законодавчої діяльності?