приєднуйтесь до нових громадян! заходьте або реєструйтеся

Звіт з прес-конференції Україна за президентства Януковича: ризики запровадження двомовності

Сьогодні, 22 лютого, у приміщенні інформагентства УКРІНФОРМ в рамках громадської кампанії «Новий Громадянин» відбулася прес-конференція, перша з циклу «Україна за президентства Януковича».

За результатами обговорення з незалежними експертами в галузі мовної політики, соціологами та освітянами кампанія Новий Громадянин винесла позицію, що питання двомовності зараз не на часі, воно просто відволікає суспільство від більш насущних.

«За існуючими законами в Україні – державна мова українська, але існує вільний розвиток російської та інших мов. Як не смішно, законодавчо у нас непогано поставлено питання захисту мови національних меншин, і він навіть є більшим, ніж захист рідної мови. У Верховній раді давно існує негласний мораторій на законопроекти, які торкаються мовної політики: за 3-4 роки їх накопичилося майже 500 і жоден з них не розглядався. Держава на сьогодні задекларувала досить сильний захист для всіх мілітарних мов в Україні. Утім все це законодавство не створює системи, за якої можна відмінити статус мілітарних мов, - Ігор Розкладай, експерт Інституту медіа права.

«Насправді мажоритарною мовою в Україні є російська мова. Жодна політична сила не хоче шукати національного компромісу у питанні мови. За соціологічними даними на сьогодні всього 24% молодих людей (18-20 років) розмовляють українською, 28% - середнє покоління, і 55% - старше покоління. А тому ще 2-3 покоління і українська мова перетвориться у гельську (мова шотландців). На мою думку, запровадження двомовності лише прискорить процес деукраїнізації у державі, - Олександр Вишняк, експерт Інституту соціології АНУ.

«Двомовність – це реальність, у якій ми живемо. Позитивна риса – Україна не складається з двох одномовних частин, як деякі європейські країни. Проте питання введення двомовності викликає побоювання у носіїв мови, які розуміють, що з введенням другої російської мови ситуація погіршиться, і вони не зможуть повністю задовольняти свої потреби як громадяни (медійний ринок, книжковий, культура). З іншого боку, населення, яке розмовляє російською, підтримуючи питання двомовності, у такий спосіб перестраховується щодо насильницької українізації. Заяви політиків про підвищення ролі російської мови у суспільстві, на мою думку, залишаться бездієвими, і мовне питання в черговий раз буде просто використано, - Станіслав Шумлянський, аналітик з мовної політики.

«Донбас – особливий регіон, де проживає 118 різних національностей, тому впровадження двомовності тут вимагає обережного підходу, не революційного, а поступового. На сьогодні ми уже маємо позитивний досвід створення в нашому університеті окремих україномовних навчальних потоків» - Володимир Шевченко, ректор Донецького національного університету.

«Позиція нашої громадської організації – про двомовність не може бути і мови. Якщо політики відкладають питання мови у довгий ящик, то дозвольте 3-му сектору ним зайнятися. На сьогодні потрібен баланс думок. Незважаючи на незалежність України, Росія досі розглядає нас як свою колонію, а мова метрополії завжди прагне з’їсти мову корінних носіїв. Тому не варто ставити на одну бігову доріжку українську і російську культури, адже очевидно, яка з них буде більш успішною у цій ситуації» - Оксана Левкова, директор ВГО Громадський рух "Не будь байдужим!".

З додаткових питань та питань акредитації просимо звертатися до Оксани Олексів – newcitizen.info@gmail.com тел. 0663217585.

Зображення користувача Гість.

Что за постановка вопроса? Главный риск в том, что Янукович не сможет выполнить своего обещания о двух государственных языках. Русский язык нужен украинцам как воздух - по последним соцопросам 54% украинцев выступают за повышение статуса русского языка. И уж точно не должно быть никакой насильственной украинизации

Зображення користувача orzhunp.

Чи потрібна мова для країни
Споконвіку в держави, у нації
Стало добрим законом, панове:
Жить не може людина у Франції
ї не знати французької мови.
То вода для людини для спраглої,
Джерело життедайне, чудове.
Жить не може людина у Англії
І не знати англійської мови
В кожній мові - квітіння конвалії,
Гуркіт грому і гомін діброви.
Жить не може людина в Італії
І не знать італійської мови.
Із колиски до миті останньої
Є в людей розуміння здорове:
Жить не може людина в Іспанії
І не знати іспанської мови.
Хай слова вирізняються в реченні,
Як зерно, а не жмуття полови.
Жить не може людина в Туреччині
І не знати турецької мови.
Може, в мене поняття і спрощені,
Та тримаюсь такої" основи:
Жить не може людина в Угорщині
І не знати угорської мови.
Жить не можна в Норвегії, Швеції,
Вже й в Прибалтиці, вже і в Молдові,
У Німеччині, в Польщі, у Греції
І не знати державної мови.
Тож думки пропливають, як тіні,
В далину, в безгоміння Дніпрове:
Жити можна лише в Україні
І не знать української мови....

Залиште свій коментар

Щоб не вводити ці дані щоразу - увійдіть або зареєструйтеся

Фото Капча
введіть символи, які ви бачите на малюнку. це потрібно для захисту від автоматичних реєстрацій